9 серпня Католицька Церква згадує святу Терезу Бенедикту від Хреста. Едита перейшла з юдаїзму в католицтво під час своєї філософської діяльності, а згодом стала босою кармеліткою. Прийняла мученицьку смерть в нацистському концтаборі Аушвіц у 1942 році.
Едита Штайн народилася 12 жовтня 1891 року. Саме цього дня її родина святкувала Йом Кіпур, єврейський «День очищення». Батько Едити помер, коли їй було лише два роки. Свою юдейську віру вона покинула ще в ранньому віці.
Будучи молодою жінкою з глибоко інтелектуальними нахилами, Едита тяжіла до вивчення філософії. В 1913 році вона стала ученицею відомого професора Едмунда Гусерля. Під час навчання нерелігійна Едита познайомилася з кількома християнами, інтелектуальним і духовним життям яких вона захоплювалася.
Отримавши ступінь з найвищою відзнакою в Геттінгенському університеті в 1915 році, вона служила медсестрою в австрійському польовому госпіталі під час Першої світової війни. Молода жінка повернулася до наукової роботи в 1916 році, отримавши докторський ступінь після написання високо оціненої дисертації про феномен емпатії. Вона, як і раніше, цікавилася ідеєю релігійного зобов’язання, але сама ще не була відкрита до подібних практик.
У 1921 році, перебуваючи в гостях у друзів, Едита провела цілу ніч, читаючи Автобіографію святої Терези Авільської, босої кармелітки, Вчителя Церкви.
«Коли я закінчила читати книгу, — згадувала вона пізніше, — я сказала собі: це правда».
Едита прийняла Святе Хрещення в Католицькій Церкві 1 січня 1922 року.
Едита мала намір стати монахинею одразу після свого навернення, але зрештою їй довелося чекати ще 11 років, перш ніж зробити цей крок. У 1931 році вона написала дослідження про святого Тому Аквінського, а в 1932 році стала викладати в університеті.
У 1933 році зростання нацистського терору проти людей єврейського походження поклало край викладацькій кар’єрі Едити Штайн. Після болісного розставання з матір’ю, яка не сприйняла християнського навернення дочки, у 1934 році Едита вступила до монастиря кармеліток босих, взявши ім’я Тереза Бенедикта від Хреста, як символ прийняття страждань.
Едита Штайн вважала своїм покликанням «заступатися перед Богом за кожного», але особливо молилася за євреїв Німеччини, трагічна доля яких ставала все більш очевидною.
«Я прошу Господа прийняти моє життя та мою смерть, — писала вона в 1939 році, — щоб Господь був прийнятий Його народом і щоб Його царство могло прийти у славі, заради порятунку Німеччини та миру в усьому світі».
Після завершення своєї останньої роботи «Наука про хрест», присвячений святому Йоану від Хреста, Терезу Бенедикту було заарештовано разом із її сестрою Розою 7 серпня 1942 року. Арешти відбулися у відповідь на лист протесту голландських єпископів, у якому засуджувалося поводження нацистів з євреями.
Свята Тереза Бенедикта від Хреста померла в концентраційному таборі Аушвіц 9 серпня 1942 року.
Святий Йоан Павло ІІ канонізував святу Терезу Бенедикту від Хреста в 1998 році. Наступного року цей же Понтифік проголосив її співпокровителькою Європи.