«Йому з’явилася Пресвята Діва з безліччю ангелів, тримаючи в своїх благословенних руках Скапулярій Ордену і промовляючи: «Це буде привілей для вас і для всіх кармелітів, хто помре в ньому, не зазнає вічного вогню»
Середньовічна хроніка
Святий Симон Шток народився в графстві Кент, Англія, близько 1165 року. З огляду на його англійське походження його також називають Саймоном. Зважаючи на те, що святий жив в епоху Середніх віків, у його біографії є багато міфів і чуток, притаманних тій епосі.
Одна з таких легенд повідомляє нам, що коли хлопчику виповнилося дванадцять років, він почав жити відлюдником у дуплі дуба, а згодом став мандрівним проповідником, поки не вступив до ордену кармелітів, який якраз «пустив коріння» в Англії. Юнака вразила їх сувора аскеза і він вирішив іти цим шляхом.
Вже як кармеліт, Симон вирушив до Риму, а згодом помандрував на гору Кармель, де провів кілька років. Історично вірогідним, є те, що в 1247 році він був обраний шостим генералом кармелітів на капітулі, який відбувся в Ейлсфорді (Англія).
Незважаючи на свій похилий вік, Симон виявив дивовижну енергію і багато зробив для ордену. Під час його перебування на посаді орден набув широкого поширення в південній і західній Європі, особливо в Англії. Перш за все, він зміг заснувати монастирі в університетських центрах тих часів: у 1248 році в Кембриджі, у 1253 році в Оксфорді, у 1260 році в Парижі та Болоньї. Це мало велике значення як для розширення ордену, так і для навчання його молодшого покоління. 13 січня 1252 року Папа Римський Інокентій IV видав лист для кармелітів, який узаконював їх діяльність і захищав від тиску з боку духовенства та інших чернечих орденів.
Саме з іменем святого Симона Штока пов’язана поява знаменитого кармелітського скапулярія. Згідно з записами хроніста Йоганнеса Гроссі, Мати Божа явилася Симону Штоку зі скапулярієм ордена в руці. Цей скапулярій вона дала йому зі словами: «Hoc erit tibi et cunctis Carmelitis privilegium, in hoc habitu moriens salvabitur» (Це буде привілей для вас і для всіх кармелітів, що кожен, хто помре в цьому габіті, буде врятований).
Завдяки цьому великому привілею багато видатних англійців і представників знаті таємно носили (clam portaverunt) кармелітський скапулярій під своїм одягом і померли з ним.
Приблизно з XVI століття замість великого скапулярія ордену, світським особам надавався малий скапулярій і так поступово почали утворюватися скапулярні братства.
Святий Симон Шток вирізнявся особливим шануванням і любов’ю до Богородиці. Про це свідчить антифон «Flos Carmeli» який він написав.
Помер святий Симон Шток у Франції, в монастирі кармелітів у Бордо 16 травня 1265 року. В 1435 році його спомин було внесено до хорових книг монастиря в Бордо. У 1458 році це саме було здійснено в Ірландії, а згодом декретом Генеральної Капітули 1654 року його спомин було запроваджено для всього Чину.