Наприкінці 80-х років ХХ століття босі кармеліти починають відвідувати Україну, намагаючись з’ясувати, які є можливості відновити пастирське служіння у Бердичеві й повернути втрачені надбання. У липні 1990 року під головуванням генерального настоятеля було проведено храмову урочистість-відпуст на честь Матері Божої Бердичівської, на яку прибули паломники з різних куточків України та Польщі з надією на відродження святині та духовного життя в місті та країні.
Через рік, уже після здобуття Україною незалежності, вірним християнам вдалося повернути верхній і нижній костели, але вони потребували негайного і тривалого ремонту. Разом з відновленням стін святині розпочалося відновлення й парафіяльного та пастирського життя.
3.1 Релігійне пастирство
Насамперед, основну увагу було приділено створенню спільнот, рухів, груп з вивчення Біблії – подружніх, молитовних, благодійних. Нові ченці, які прибули на служіння до Бердичева, привнесли свою особисту харизму й здатність співпрацювати з мирянами всіх верств у групах різного спрямування. Численні контакти з міжнародними співтовариствами мирян давали натхнення і в ключових моментах забезпечували компетентну допомогу стосовно формування лідерів-мирян.
Поступово активісти з місцевого населення почали організовувати різні спільноти і рухи для дорослих, як-от молитовні, біблійні, подружні й благодійні, наприклад, біблійно-євангелізаційний рух чоловіків. Молодь і діти охоче працювали в групах Карітас, Спільнота підлітків, міністрантів, Легіоні Марії, розарійних колах, біблійному співтоваристві, молодіжній музичній дияконії. Систематично проводилася катехизація дорослих та дітей. Завдяки цьому поточний стан парафії перебував у постійному розвитку, що було чудовою ознакою розквіту майбутнього. Ключова увага у душпастирстві була скерована на організацію служіння мирян, освіту аніматорів домашніх груп, лідерів громад і рухів, що при неминучих змінах священиків є гарантією безперервності розвитку і традицій.
Спочатку, з огляду на великі пастирські потреби і недостатню кількість священиків, кармеліти обслуговували лише кілька місцевостей, де відправляли Святі Меси, вділяли Таїнства і разом з сестрами терезіянками та гоноратками проводили катехизацію — Топори (1992-1993), Ружин (1992-1993), Хажин (1994-2013), Городківка (1991-2012), Гвоздава (з 1992 року), Янушпіль (2003-2004) та в каплиці на вулиці Чуднівській у Бердичеві (у сестер гонораток). Нині під опікою кармелітів залишилися тільки Гвоздава, каплиця на вул. Чуднівській та обслуговування відновленого Санктуарія Матері Божої Бердичівської.
У 1998 році відбулась коронація нової ікони Матері Божої Бердичівської (попередня ікона зникла у 1941 році й досі не знайдена), а в 2011 році єпископатом України храм був проголошений Національним всеукраїнським католицьким Санктуарієм Матері Божої Святого Скапулярію в Бердичеві. Щорічні відпустові урочистості в липні збирають до 20 тисяч віруючих-паломників, що приходять пішки, приїздять автобусами, велосипедами, залізницею. Багато вірних прибуває у вихідні дні й протягом тижня, в тому числі діти, молодь та поодинокі паломники. Костел відкритий увесь день. На території храму працює магазин з предметами культу та релігійною літературою. Завжди присутній священик для проведення екскурсій, освячення релігійних предметів, уділення благословення, сповіді та іншої допомоги.
Календар різних релігійних заходів, що проводяться в Санктуарії під егідою Єпископату України, розписано на цілий рік. Це, зокрема, щорічні з’їзди медичних працівників та вчителів, зібрання Легіону Марії, рухів “Світло Життя” та Назаретанських сімей, богопосвячених осіб, міністрантів, дітей, які готуються прийняти перше Причастя, Кіл Розарію, чоловіків, жінок, молоді тощо. Також проводяться молодіжні реколекції для розпізнання покликання та життєвого шляху, нічні чування, Фатімські богослужіння та інші заходи, мета яких — відродження релігійного життя окремих осіб та парафіяльних спільнот, діяльність активних рухів та релігійних організацій.
В останні роки, за згодою місцевої влади, проводяться процесії на свято Божого Тіла (вірні та священство йдуть центром міста від храму Кармелітів до костелу св. Варвари), урочистість обжинків, свято врожаю як форма подяки Богові за Його Милість і опіку. Ці заходи – важливий елемент євангелізації міста.
Також організовуються автобусні паломництва до інших святих місць України, Польщі чи Європи, поїздки на парафіяльні відпусти до інших храмів, на зустрічі з Папою Римським, акти беатифікації чи канонізації.
У 2010 році з ініціативи босих кармелітів та зі схвалення єпископату України відбулось паломництво мощей св. Терези від Дитяти Ісуса (босої кармелітки), яке стало прекрасною можливістю для промоції Кармелю і Бердичівського Санктуарія по всій Україні.
Від початку трансляції католицької радіостанції «Радіо Марія» в Україні, кармеліти беруть активну участь у записі й трансляції програм, конференцій, реколекцій, а з 2015 року започатковано трансляцію “наживо” релігійних та культурних подій з Санктуарію в Бердичеві. З 2020 року, коли масово почала ширитися хвороба COVID-19, отці кармеліти босі розпочали щоденну вечірню молитву в Санктуарії перед іконою Матері Божої – “Заклик до Матері Божої Бердичівської”, до якої вірні можуть долучитися не тільки в храмі, але й за допомогою онлайн-трансляції. З початком повномасштабної війни в Україні, вечірній заклик до Матері Божої значно розширили. Так до стародавнього антифону Flos Carmeli кармеліти додали цілу частину розарію та християнські пісні. Все це спрямоване для більш ревної молитви за припинення війни, нашу перемогу й мир у нашій Батьківщині.
Босі Кармеліти також провадять реколекційну діяльність в Україні та за її межами. Під час цих реколекцій вони діляться своєю чернечою харизмою, духовністю святих Кармелю, пастирською практикою, специфікою місіонерського служіння й таким чином пропагують Україну в світі.
Протягом багатьох років при Санктуарії діють парафіяльний хор, молодіжний музичний колектив і дитячий вокально-інструментальний ансамбль, котрі прикрашають своїм співом та грою всі урочистості, релігійні та культурні заходи.
3.2 Екуменістична діяльність
Упродовж століть Бердичів був мультикультурним, багатонаціональним і багатоконфесійним містом, що сформувало дух толерантності та екуменізму серед його мешканців. Кармеліти долучилися до цього дуже специфічного соціально-культурно-релігійного життя міста. Вони беруть участь у молитовних заходах, ініційованих міською владою, щорічних святах, заходах, присвячених трагічним подіям війни в Україні. Брати кармеліти запрошують на спільну молитву й відгукуються на запрошення православної церкви, греко-католицької і протестантських громад з нагоди Різдва, Великодня, парафіяльних відпустів, щоб підтримувати і зміцнювати зв’язки християнських спільнот, організовують екуменічні богослужіння для спільної молитви та можливості поділитися своєю вірою в Христа.
о. Павло Ферко OCD
Читайте продовження в наступній частині