Перейти до вмісту

Діяльність Босих Кармелітів у Бердичеві (частина 2)

2.4 Культурна діяльність

За звичаєм, що практикувався при кляшторах від ХVІІ століття, великі релігійні та патріотичні урочистості прикрашали своєю участю соборні чи орденські капели. Це були музичні вокально-інструментальні колективи. Дякуючи фундації княгині Барбари Радзивілл, при Бердичівському Санктуарії у ХVІІІ столітті було сформовано капелу. Її забезпечення та освіта були покладені на монастир. Членів колективу забезпечували житлом, місцем для зберігання інструментів, навчанням, підготовкою і фіксованою заробітною платою. Кляшторна капела прикрашала своїм співом костельні урочистості у Санктуарії, патріотичні й військові заходи, що  проводились у монастирській фортеці. За згодою отця настоятеля, капела брала участь у міських та шляхетських урочистостях, весіллях і похоронах, а також надавала пишності іншим важливим подіям — візитам короля, єпископів, релігійних та шкільних інспекторів.

Щоденним завданням капели були виконання “сигналу” до ранкової молитви, спів релігійних творів з балкона костела, Годинок про Непорочне Зачаття, Лоретанської Літанії, супровід св. Меси подячної Діві Марії, центральної недільної літургії, вечірньої  служби тощо в залежності від літургійного періоду.

2.5 Видавнича діяльність

Коли зріс попит на книги, календарі, зображення та інші предмети культу, кармеліти у 1758 році заснували друкарню й назвали її “Фортецею Пресвятої Діви Марії». Було також збудовано паперову фабрику, найнято найкращих граверів. У той час з багатьох причин бердичівська друкарня вважалася однією з кращих у Польщі. Пріоритетом  друкарні було задоволення релігійних потреб  великого загалу паломників, які масово прибували до Санктуарію Матері Божої Бердичівської. Тож з друку  виходили молитовники, літургічні календарі, богословські книги, збірки проповідей і пастирських послань, агіографії, історичні книги, художня література, шкільні підручники, праці з економіки. Особливою популярністю користувалися знамениті бердичівські календарі та твори кармелітів.

Окрім друкарні також діяла гравірувальна майстерня, котра славилась якісними гравюрами, репродукціями, мапами і ксилографічним друком.

2.6 Господарська діяльність

Одночасно при Санктуарії розвивалося господарське життя. Для іноземних купців кармеліти побудували під монастирськими мурами безпечні цегляні  магазини. На той час, завдяки згоді короля Станіслава Августа Понятовського на організацію ярмарків, щорічно в Бердичеві проходило десять вільних ярмарків, на яких жителі продавали коней, худобу, мед, віск, жир, хутро зайців, баранину і яловичину та купували у торговців тканину, шовк і полотно. Купці також орендували у кармелітів підвали для складів,  у яких зберігали призначені для торгівлі товари.

2.7 Благодійність

Босі кармеліти значну увагу приділяли організації та утриманню притулків для бідних, бездомних та самотніх, опікувалися безкоштовною освітою незаможних хлопчиків у бердичівській школі та викупом невільників з татарського і турецького полону. Поруч з воротами, зі східного боку, на кляшторному майдані був розташований притулок, який у Бердичеві звали госпіталем. Він міг умістити до 15 осіб. Ще кілька бідних мешкали в іншому монастирському будинку на Пісках. Монастир також утримував та готував хлопчиків для музичної капели Санктуарія. Медичну та профілактичну допомогу надавала чернеча аптека.

2.8 Патріотичні заходи

Не можемо не згадати ще одну форму діяльності — підтримку  всіх проявів патріотизму, починаючи з виховання дітей та молоді в дусі любові до Батьківщини до активної участі в національних справах.

Поділ Польщі між трьома великими державами – Росією, Австрією і Пруссією – спочатку призвів до обмеження активної діяльності, а пізніше — до ліквідації урядом царської Росії усіх монастирських надбань й у 1866 році ченці змушені були залишити Бердичів. Відтоді святинею опікувались дієцезіальні священики й деякий час — єзуїти. Після відновлення незалежності Польщі в 1918 році босі кармеліти повернулися до Бердичева з надією продовжити свою пастирську апостольську діяльність при Санктуарії Матері Божої. На жаль, у 1925 році комуністична влада знову відібрала все майно монастиря й святині та передала монастир для потреб музичної та художньої шкіл, а в костелі й приміщенні друкарні було створено музей комунізму і атеїзму. Нижній костел був перетворений на кінотеатр. У 1926 р. у Бердичеві помер останній місцевий кармеліт босий о.Терезіян Штобрин.

о. Павло Ферко OCD

Читайте продовження в наступній частині