Нехай Господь у своєму Божественному милосерді зробить так,
щоб ми вміли боятися лише того, чого справді треба боятися.
Свята Тереза від Ісуса, яку також знають, як Тереза Авільська, народилася 28 березня 1515 року в містечку Готтарендура, у королівстві Кастилії на Леону. Її ім’я в миру – Тереза Санчес Сепеда д’Áвіла-і-Аума́да.
Родина Терези була багатою і крім того, вона породичалася з багатьма шляхетними родами Кастилії. Проте Терезу з дитинства мало цікавила земна могутність. Змалечку вона була відкрита до Бога, а коли у віці шести років навчилася читати, її улюбленою книгою стало зібрання життя святих і мучеників. Але також Тереза не цуралася популярних в той час лицарських романів і навіть стала авторкою одного з них. Вродлива, талановита і розумна дівчина мала стати хорошою дружиною для когось із принців королівства. Таку життєву місію для неї замислив батько, який став удівцем, коли Терезі було дванадцять.
Проте у віці 20 років Тереза зробила остаточний вибір – вона вступила до кармелітського монастиря Утілення в Авілі. Свята Тереза від Ісуса була незвичайною монахинею. У 1560 році вона отримала містичне поранення серця «палаючим списом любові».
Ось як вона описує це пережиття: «Я пізнала, як саме Бог є одним у трьох Особах. При цьому мені здавалося, що всі три Особи, явно постаючи в моїй душі, повідомляють мені, що кожна з них дарує мені окрему благодать».
Незважаючи на усі випробування, якими супроводжувалося монастирське життя, Тереза від Ісуса приймала усі виклики одночасно і зі смиренням, і з відвагою. Протягом свого служіння майбутній Вчительці Церкви довелося переживати містичні зустрічі з дияволом, який промовляв до неї. У своїй автобіографії вона згадує, що вперше сатана прийшов до неї у каплиці. Проте вона вистояла у цьому протистоянні.
«Якщо Господь настільки могутній, як я знаю і бачу, якщо злі духи є Його невільниками, в чому моя віра не дозволяє мені сумніватися, — то що ж поганого вони мені можуть зробити, якщо я — служниця Царя і Господа? Насправді, то вони мене боялися», – писала Тереза.
Тереза володіла чудовим почуттям гумору, була радісною людиною. Свої думки вона викладала легко і натхненно, а в богословських диспутах могла по доброму пожартувати над тими чи іншими аргументами своїх опонентів.
Одним із її друзів і помічників був Йоан від Хреста. Варто наголосити, що з цим святим Терезу пов’язувала щира дружба, він був її духовним наставником. Не було і мови про якусь образу чи сварку. Ці двоє також були соратниками у справі Реформування Кармелітського ордену, у якому Тереза від Ісуса грала одну з перших скрипок.
Тереза лишила по собі багату інтелектуальну спадщину. Її твори сповнені глибокої віри, відданості Богу і ближньому. Поради, які дає свята не є абстрактними – її наука дасть корисні настанови і родинам, і самотнім людям, і представникам різних професій, і також духовним особам, які усе ще очікують на справжнє навернення. Її найвідомішими творами є: «Автобіографія», «Шлях досконалості» і «Внутрішній замок». І за всією цією працею Тереза не забували про дозвілля. Під час відпочинку у колі своїх сестер по монастирю, вона любила танцювати.
Тереза від Ісуса померла у 1582 році. 1614 року вона була беатифікована Папою Павлом V, а у 1622 році її канонізував Папа Григорій ХV. В 1970 році Папа Павло VI оголосив її Вчителем Церкви. Крім того, вона вшановується, як свята покровителька Іспанії та Хорватії.