Розмова з о. Влодзімєжем Тохманським OCD, модератором Скапулярійного братства Краківської провінції Ордену Босих Кармелітів.
775 років тому Марія об’явилася, даруючи всьому людству — через руки о. Симона Стока, генерального настоятеля кармелітського ордену, — скапулярій.
У ніч із 15 на 16 липня 1251 року в Англії, в Ейлсфорді, згідно з традицією, відбулося об’явлення Марії. Вона подала св. Симону Стоку — який просив про порятунок для свого ордену — скапулярій, верхню частину чернечого одягу. Тоді Вона промовила слова: «Це буде для тебе і для всіх кармелітів привілеєм: хто в ньому помре, не зазнає вічного вогню».
Кармеліти почали поширювати скапулярій у формі двох полотняних частин, з’єднаних стрічкою, серед мирян, долучаючи їх до духовних благ свого ордену. Протягом століть Церква визнала скапулярій сакраменталією, тобто засобом, що допомагає у щоденному переживанні віри, пов’язуючи з ним також особливу обітницю. Вона стосується так званого суботнього привілею: той, хто прийняв і носить скапулярій, буде звільнений із чистилища в найближчу суботу після смерті.
Папа Бенедикт XIII у 1726 році запровадив до літургійного календаря на 16 липня святкування спомину Пресвятої Діви Марії з гори Кармель — Матері Божої Скапулярію. У кармелітській родині цей день відзначається в ранзі урочистості.
Скапулярій — це великий дар Марії для всієї Церкви, подібно як вервиця. Це чудово відображає вкорінений у побожності вислів: «Скапулярій носи, на розарію проси».
Про кармелітський скапулярій світові нагадали Ісус і Марія у Фатімі.
Під час останнього об’явлення у Фатімі, 13 жовтня 1917 року, Франциск, Гіацинта та Люсія — маленькі візіонери — побачили Марію, одягнену в кармелітський одяг, тобто як Матір Божу Скапулярну. На колінах Марії сиділо Дитятко Ісус, яке тримало в руці скапулярій. Ми знаємо про це зі свідчень преподобної слуги Божої сестри Люсії душ Сантуш. Коли її пізніше запитали, як слід розуміти це об’явлення, вона ствердила, що розарій і скапулярій — це два сакраменталії, якими Бог наприкінці часів хоче послужитися для спасіння світу.
Скапулярій закликає дбати про спасіння себе та інших. Носіння його з вірою веде до поглибленого духовного життя, до особистих стосунків з Ісусом і Марією. Церква протягом століть представляє скапулярій як особливий знак опіки Божої Матері. Ми також говоримо про нього як про захисний покров від стріл злого духа.
Молитва розарію, яку ми промовляємо, кожне «Радуйся, Маріє» є немов стріла, що нейтралізує дії злого духа, а захисним щитом від них є скапулярій.
Із частини кармелітського одягу, яку носили як фартух, що захищав від забруднення, Марія зробила знак — безцінний дар.
Який «бруд» найбільше загрожує сучасній людині?
Носіння кармелітського скапулярію зобов’язує нас щодня молитися молитвою «Під Твою милість», а також плекати у своєму житті чесноти Марії, особливо чесноту чистоти.
Сьогоднішні суспільні та культурні зміни прагнуть знищити цю чесноту, вони просякнуті діями, що суперечать шостій та дев’ятій заповідям Декалогу: не чини перелюбу, не пожадай жінки ближнього твого. Один із семи головних гріхів — нечистота — також стосується невпорядкованого сексуального пожадання.
Повсюдна в соціальних мережах порнографія, процес сексуалізації дітей та молоді — це приклади «нечистоти», яку нав’язливо насаджує сучасний матеріалістичний світ. Це найгірший «бруд», який, руйнуючи почуття, емоції та відповідальність, руйнує людину!
Ті, хто носить скапулярій, щодня намагаються впорядковувати свої емоції та почуття, тобто віддавати їх Господу Богу, щоб вони служили іншим.
Носячи скапулярій і виконуючи пов’язані з ним зобов’язання, ми прагнемо, щоб наше серце уподібнювалося до Серця Ісуса та Серця Марії. Це — одяг, немов обладунок, завдяки якому ми також маємо відвагу мужньо давати євангельське свідчення у сучасному світі про цінності, якими щодня живемо.
Кармелітський скапулярій був популярним серед святих.
Можна навіть стверджувати, що мало який святий не носив скапулярію! Це документально підтверджено як у давні століття, так і тепер. Наприклад, коли відкривали могилу батьків святої Терези від Дитятка Ісуса, Зелі та Людовика Мартенів (перших в історії Церкви подружжя, канонізованих разом), на грудях вони мали кармелітський скапулярій. Тіло зазнало руйнування, а скапулярій залишився практично неушкодженим.
Дуже багато великих святих носили скапулярій, серед них, зокрема: Роберт Беллармін, Петро Клавер, Вінсент де Поль, Людовик Марія Гріньйон де Монфор, Альфонс Марія де Ліґуорі, Жан-Марі Віанне, Вінсент Паллотті, Йоан Боско, Максиміліан Марія Кольбе, Хосемарія Ескріва де Балаґер.
Скапулярій був присутній і під солом’яними стріхами — цей вислів означає, що він став невід’ємною частиною побожності Божого народу.
Також польські королі носили скапулярій.
Королева Ядвіґа відзначалася великою марійною побожністю і носила кармелітський скапулярій. Її чоловік, король Владислав Ягайло, також мав його на шиї. Про те, як скапулярій захистив його в битві під Ґрюнвальдом, описує літописець Ян Длуґош. Король Ян III Собеський, перш ніж вирушити на битву під Віднем, наказав своїм військам, за його прикладом, прийняти скапулярій. Уся його родина була одягнена в цей покров Марії.
Якщо говорити про святих, то одним із найближчих нам, хто протягом усього життя носив скапулярій, є Іван Павло II. Коли він прийняв цю сакраменталію?
Кароль Войтила зростав у тіні вадовицького кармелітського монастиря «на Гірці», який був збудований з ініціативи св. Рафаїла Каліновського, також великого поширювача скапулярного благочестя.
Майбутній Папа — як пізніше сам згадував із різних нагод — прийняв скапулярій ще маленьким хлопчиком. У вадовицькому монастирі, просто біля входу до захристії, є картина, що зображає о. Сильвестра Ґлечмана, який одягає скапулярій на маленького хлопчика. Саме з рук о. Сильвестра, після першого Святого Причастя, майбутній Великий Папа прийняв свій перший кармелітський скапулярій.
Він не зняв коричневого скапулярію, коли одягав чорну священницьку сутану, фіолетове — єпископське, червоне — кардинальське, біле — папське вбрання. Під цим зовнішнім одягом він носив коричневий одяг Кармелю. Він носив тканинний скапулярій, зокрема й той, який власноруч виготовила для нього візіонерка з Фатіми — с. Люсія душ Сантуш. Папські скапулярії, що зберігаються в різних місцях, сьогодні є реліквіями, зокрема в музеї — родинному будинку св. Івана Павла II у Вадовицях, у вадовицькому Кармелі та в інших марійних санктуаріях Польщі.
Іван Павло II говорив: «Завжди носіть святий скапулярій», — і сам при цьому давав свідчення: «Я завжди його ношу і отримав багато користі від цієї побожності. Я залишився йому вірним, і він став моєю силою!». Він залишився на його грудях також після смерті.
На пожвавлення скапулярної побожності також вплинув лист св. Івана Павла II, який у 2001 році написав з нагоди 750-ї річниці об’явлення скапулярію. Якими були плоди цього папського документа в Польщі?
Почали виникати нові спільноти, які згодом перетворювалися на Скапулярні братства. Нині на території Краківської провінції Ордену Босих Кармелітів є близько 60 канонічно заснованих Скапулярних братств. У Варшавській провінції таких братств близько 20.
Плодом цього листа також стали численні кармелітські покликання, пожвавлення побожності завдяки публікаціям про духовність і святих Кармелю. Почала розвиватися Скапулярна родина, яка щороку збирається в санктуарії в Черній на загальнопольську зустріч у суботу після 16 липня. Цього року, 18 липня, вже відбудеться 28-ма Загальнопольська зустріч Скапулярної родини.
У якому дусі Скапулярна родина переживає ювілей 775-річчя об’явлення дару Марії для людства?
Ми хочемо зробити скапулярій ще більш відомим. Це наша досі актуальна місія, яка також виражена в гаслі святкувань: «Бути учнем — місіонером у Скапулярній родині». Ювілей є для нас викликом, щоб ми були справжніми учнями-місіонерами. Нам потрібно протистояти злу силою любові. Неможливо бути місіонером без постійного формування у школі Ісуса і Марії, а скапулярій є для цього чудовим засобом.
Дякую за розмову
Малґожата Бохенек