«Марія від Ісуса не тільки буде святою, вона вже є».
Свята Тереза від Ісуса, Вчитель Церкви
12 вересня Римсько-Католицька Церква відзначає спомин Блаженної Марії від Ісуса кармелітки босої. Марія Лопес де Рівас народилася 18 серпня 1560 року у Тартанедо, провінція Гвадалахара, в Іспанії. Батько дівчинки, Антоніо Лопес, помер, коли дитині було усього чотири роки. Її мати, яка овдовіла у віці 19 років, вийшла заміж удруге. Вихованням Марії займалися дідусь і бабуся по батьковій лінії, що проживали у місті Моліна-де-Арагон.
Вже у 12 років Марія почала замислюватися над своїм духовним життям, прагнучи в усьому слідувати Божій волі. Це було нелегко. Дівчинка походила зі шляхетної, заможної і доволі впливової родини. Вона не могла просто так піти до монастиря і присвятити себе Богу, оскільки родина мала на неї свої плани – у майбутньому вигідно видати її заміж, щоб посилити свої політичні і суспільні позиції. За таких обставин, про монастир не могло бути і мови.
Тим не менш, дівчину підтримав її духівник, отець-єзуїт Антоніо де Кастро. За його порадою Марія написала листа до святої Терези від Ісуса, і попросила прийняти її до згромадження сестер-кармеліток у Толедо. Невідомо, чим керувалася свята Тереза, приймаючи рішення, адже вона ніколи раніше не бачила Марію. Тим не менш, вона погодилася прийняти її до спільноти сестер-кармеліток. «Не дивіться на неї, як на інших, вона буде неймовірно корисна. Це живе золото», – говорила свята Тереза.
12 серпня 1577 року, у віці 17 років, Марія отримує габіт і своє монаше ім’я – сестра Марія від Ісуса. Варто одразу звернути увагу, що Марія зіштовхнулася з випробуваннями у перші ж години перебування у монастирі. Вона була пригнічена, коли їй довелося обстригти своє чудове волосся. Протягом усього часу перебування у новіціаті, дівчина не раз сумнівалася у своєму покликанні, а деякі сестри були впевнені, що Марія з часом покине монастир. Але свята Тереза від Ісуса вірила в Марію і допустила її до складання вічних обітниць, всупереч намовлянням деяких сестер. 8 вересня 1578 року Марія склала вічні обітниці, подолавши усі сумніви та перешкоди.
Протягом наступних кількох років, виконуючи звичайні чернечі обов’язки, Марія активно поглиблювала своє духовне життя. Сестри, гідно оцінивши її таланти, у 1584 році доручають Марії обов’язки виховательки. Точніше, форматорки новіціяту. Цю посаду вона обійматиме вісім разів протягом свого життя, готуючи молодих сестер до складання обітниць. Тим часом, уже в 1585 році, вона бере участь у формуванні нової фундації в Куерві. Вона була настоятелькою новоствореного монастиря з 1591 по 1595 рік, а також у 1598 році.
У своєму чернечому служінні Марія відзначилася глибокою чутливістю до потреб інших, а також умінням зберігати спокій у складній ситуації. Це було вкрай важливо у ті буремні часи, коли мешканці Європи були розгублені і зневірені перед лицем Реформації і поширенням протестантизму у Європі. Крім того, Марія відрізнялася холодним розумом, уміла аналізувати і сміливо висловлювати свою думку. Недарма свята Тереза від Ісуса запитувала її думку щодо «Шляху досконалості» – підручника кармелітського життя.
У 1624 році сестри переобрали Марію настоятелькою. Однак вона тяжко хворіла, і тому через кілька років повернулася до посади виховательки новіціяту, здебільшого віддаючись молитвам і справі милосердя. Марія від Ісуса померла 13 вересня 1640 року. 14 листопада 1976 року Папа Павло VI беатифікував її. Для майбутніх поколінь Марія залишила чотири найважливіших принципи молитовного життя. Перший – завжди бути щедрими до Ісуса, ніколи ні в чому Йому не відмовляти, незалежно від ціни. Другий – ставитися завжди з любов’ю до своїх братів і сестер, бути відданими їм. Третій – пізнавати Ісуса не лише на сторінках Святого Письма, але і через призму глибоких особистих стосунків з Ним. І четвертий – перебувати у простоті і покорі.