Серед п’яти декретів у справах беатифікації, які Святіший Отець затвердив під час аудієнції, наданої 27 квітня ц. р. кардиналові Марчелло Семераро, префектові Дикастерії у справах канонізації, два стосуються героїчності чеснот кармеліток — італійки Марії Електі від Ісуса (Катерини Трамадзолі) та нідерландки Марії Терези від Пресвятої Трійці (Терези Іссельдейк). Перша, боcа кармелітка, була засновницею монастиря босих кармеліток у Празі, друга, із Згромадження Кармеліток Божого Серця Ісуса, — місіонеркою в Америці.
Катерина Трамадзолі народилася в Терні, Італія, 28 січня 1605 року. У віці двадцяти одного року вона вступила до монастиря босих кармеліток у своєму місті, прийнявши чернече ім’я Марія Електа від Ісуса. У вересні 1629 року вона виїхала з Терні для заснування монастиря у Відні, де, хоч була ще дуже молодою, у 1638–1642 роках була настоятелькою. Крім того, вона заснувала монастир у Ґраці, а потім у 1656 році її призначили засновницею монастиря в Празі. Як справжня дочка святої Терези від Ісуса, вона з ентузіазмом взялася і за цю справу. Монастир постав безпосередньо на Градчанах, сприяючи релігійному відродженню столиці Чехії.
Саме в Празі мати Марія Електа завершила свою земну мандрівку 11 січня 1663 року. Її сестри завжди оточували її славою святості та берегли її нетлінне тіло в чернечому хорі празького монастиря, а в останні роки роблять це в монастирі в Драстах поблизу Праги, куди чернеча спільнота переїхала з Градчан.
Натомість ближча до нас у часі Тереза Іссельдейк народилася в католицькій родині в Апелдорні, Нідерланди, 13 листопада 1897 року. Після шести років проживання в Охтрупі, Німеччина, де помер її батько, вона разом із родиною оселилася в Енсхеде. Від побожної матері вона навчилася любити Божу Матір і Пресвяте Серце Ісуса. У 1917 році вона вступила до Кармелю Божого Серця Ісуса в Тілбурзі, де 2 липня 1919 року склала чернечі обіти як сестра Марія Тереза від Пресвятої Трійці. Керована великим місіонерським запалом, у грудні 1919 року вона виїхала до США для заснування монастиря, де жертовно працювала. Уражена невиліковною хворобою нирок, мужньо переносячи страждання, 10 березня 1926 року померла в ореолі святості в лікарні в Сент-Луїсі (штат Міссурі).
Від дня затвердження папських декретів обидві черниці мають титул Преподобних Служниць Божих («Venerabiles»), а для їхньої беатифікації ще необхідне визнання чуда.
о. Щепан Т. Прашкевич OCD