Тереза Мартен народилася 2 січня 1873 року в Алансоні, у Франції. У п’ятнадцять років вступила до монастиря босих кармеліток та прийняла ім’я Тереза від Дитяти Ісус і Найсвятішого Обличчя. У чернечому житті намагалася з любові до Бога ретельно виконувати усі, навіть найдрібніші обов’язки. Назвала цю дорогу до досконалості «малою дорогою духовного дитинства». Своє духовне переживання занотовувала у рукописах, відомих під назвою «Історія однієї душі».
Померла 30 вересня 1897 року. Папа Пій ХІ канонізував її у 1925 році й проголосив Покровителем Католицьких Місій. 19 листопада 1997 року Папа Йоан Павло ІІ проголосив її Учителем Церкви.
Літургійний спомин
1 жовтня
Життя св. Терези від Дитятка Ісус
Перебування Терези в Алансоні.
1873
– 2 січня, четвер. Народилася Марія Франсуаза Тереза Мартен в Алансоні. Її мати, Зелі Мартен, керує мереживною фабрикою, а батько, Луї Мартен, годинникар і ювелір за освітою. Продавши фабрику в 1870 році, він присвячує себе управлінню бізнесом своєї дружини. Вони вдвох, які колись мріяли про богопосвячене життя, тепер виховують своїх дітей в атмосфері, пронизаній християнськими цінностями.
– 4 січня, субота. Її хрещення в церкві Пресвятої Богородиці.
– Приблизно 15 березня. Маленьку Терезу віддають годувальниці Розі Тайле в Семалле (Орн).
1874
– 2 квітня, четвер. Немовля зрештою повертається до родинного дому. Тереза, дев’ята дитина, наймолодша в родині Мартенів. Її завжди огортатимуть ніжністю батьки та чотири живі сестри. Вона буде посилатися на цей факт, коли проситиме про допомогу своїх померлих братів або сестер.
1875
– Січень. У віці двох років Тереза думає: «буду монахинею». Вона – жвава, розумна дитина. Їй легко дається навчання, має гарну пам’ять. Часом дивує своїх близьких відповідями. Вона також уперта.
1877
– 28 серпня, середа. Смерть пані Мартен. Смерть матері була подією, яка болісно відбилася на характері Терези. Втратила свій спонтанний та радісний темперамент. Стала більш вразливою, схильною до плачу.
– 29 серпня, четвер. Тереза обирає Пауліну за другу матір.
Перебування Терези в Бюісонне.
1877
– 15 листопада, четвер. Прибуття до Лізьє під опікою пана Герена. Після смерті Зелі пан Мартен з доньками переїздить до Лізьє. Там триває спокійне життя родини наповнене подіями літургійного року, відвідуванням дядька Герена та виїздами на природу з татом.
– 16 листопада, п’ятниця. Переїзд до Бюісонне.
1878
– 8 серпня, четвер. Перша подорож у Трувіль.
1879
– Наприкінці того ж року або у перші місяці 1880 року перша сповідь Терези.
1879 або 1880
– Пророче видіння події, яка мала спіткати її батька.
1881
– 3 жовтня, понеділок. Тереза приходить в абатство бенедиктинок як півпансіонерка (живе вдома). Гарно навчається, важко їй лише влитися у колектив ровесників. Вона не вміє гратися як інші діти. Однак часом вдасться їй привернути увагу до розваги поховання пташок, або розповідаючи історії, до чого мала великий дар.
1882
– 2 жовтня, понеділок. Поліна вступає до Кармелю в Лізьє. Тереза починає другий навчальний рік. Її старша сестра Поліна, яка замінила її матір після смерті Зелі, вступає до Кармелю в Лізьє. Для Терези це важкий удар, ще одна рана її дитячої вразливості.
– В кінці року починає відчувати постійний головний біль.
1883
– 25 березня, Великдень. За відсутності пана Мартена та двох старших сестер у Терези проявляється дивна хвороба спричинена невротичним станом.
– 13 травня, Зішестя Святого Духа. Усмішка Пресвятої Богородиці і чудесне зцілення.
– В серпні. Подорож до Алансона.
1884
– Рік першого Причастя Терези. Тепер вона чарівна одинадцятирічна дівчинка, яку пан Мартен вперше вивів у світ, відвідавши з нею своїх друзів. Попри спокуси, якими намагається вплинути на неї світ, подією на котру з трепетом очікує її серце є перше Святе Причастя. Вона старанно готується до цього. Причастя стає для неї зустріччю із Живим Богом – Ісусом. Розпочинає життя наповнене глибокою свідомістю містерії Євхаристії. Того ж року була зміцнена благодаттю таїнства Миропомазання. Це таїнство любові захоплює її.
– З 5 по 8 травня. Підготовчі реколекції по першого Святого Причастя.
– 8 травня, четвер. Перше Святе Причастя Терези в Абатстві. Складання обітниць с. Агенси від Ісуса в Кармелі.
– 22 травня, четвер, Вознесіння. Друге Святе Причастя Терези.
– 14 червня, субота. Миропомазання прийняте від о. Югонена, єпископа Байє.
1885
– Початок травня. Перебування в Довелі.
– З 17 по 21 травня. Під час підготовчих реколекцій до річниці першого Святого Причастя почалась «тяжка хвороба скурпулянства».
– 21 травня, четвер. Урочиста річниця першого Святого Причастя.
– Вересень. Перебування в Трувілі.
– Кінець жовтня. Селіна закінчує своє навчання.
1886
– Між 27 лютого і 15 березня. Тереза залишає абатство з огляду на стан здоров’я та займається індивідуально із пані Папіно.
– 31 травня, понеділок. Її приймають до Товариства Дітей Марії при абатстві бенедиктинок.
– Між 15 червня та 31 липня. Коротке перебування в Трувілі.
– Між 3 та 15 жовтня. Подорож пана Мартена з доньками в Алансон. Під час цієї подорожі, у четвер 7 жовтня Леоні йде в монастир до кларисок ( її перша спроба монашого життя).
– 15 жовтня, п’ятниця. Вступ Марії Мартен до Кармелю у Лізьє.
– Кінець жовтня. Терезу зцілено від скурпулянства за заступництвом своїх братів на небі.
– 25 грудня. Навернення і день Різдва Христового. Терезу визволено з дитячих недосконалостей та слабкостей. Ця благодать діє так, що Тереза духовно зростає, дозріває. Зцілена її надмірна емоційність.
1887
– Неділя між Різдвом Христовим 1886 та кінцем липня 1887. Отримала благодать перед образом Господа Ісуса на Хресті.
– 29 травня, Зіслання Святого Духа. Тереза просить дозволу у свого тата для вступу до Кармелю.
– 1 вересня, четвер. Читає у “Ла Круа” звіт про страту Пранзіні. У той період Тереза відкриває в собі місіонерський запал , а точніше прагнення душ, яке відчував Ісус на хресті. Його слова: «Прагну!» стають для неї стимулом для створення різноманітних ініціатив, аби запровадити до Ісуса душі грішників. Один із них – описаний в газетах злочинець Пранзіні. Тереза приймає його як свою першу дитину та випросила для нього благодать жалю біля ешафоту. У цей же час утверджується у рішенні вступити до Кармелю.
– 31 жовтня, понеділок. Візит до єпископа Югонена з метою отримати дозвіл на вступ до Кармелю.
– 4 листопада, п’ятниця. Виїзд з Лізьє до Риму.
– 20 листопада, неділя. Авдієнція у Лева XIII. Просить дозволу для ступу до Кармелю. Однак Папа порадив їй покластися на рішення настоятелів Кармелю в Лізьє. Під час паломництва Тереза відкрила потребу молитви за священників, яких мала змогу вперше зустріти в товаристві.
– 2 грудня, п’ятниця. Повернення до Лізьє.
– 28 грудня, середа. Єпископ Югонен надсилає матері Марії де Гонзаг позитивну відповідь щодо питання вступу Терези до Кармелю у Лізьє. Однак її можуть прийняти лише після Великого посту.
– Перебування Терези у босих кармеліток у Лізьє.
1888
– 9 квітня, понеділок. Тереза вступає до Кармелю в Лізьє. Цю подію переживає з величезною радістю та водночас не має ілюзій щодо життя в монастирі – усе так, як вона собі уявляла. Навіть, якби мала, вони б швидко розвіялися. У монастирі панує суворий спосіб життя, складний для молодого організму з точки зору харчування та кількості сну. Перебуваючи під одним дахом зі своїми двома старшими сестрами, контактує із ними дуже обмежено. Зрештою молитва така «легка» перед вступом раптово стала важкою, без втіхи та світла. Усі ці чинники роблять життя Терези подібним до пустелі, але власне крізь цю пустелю Бог її провадить, аби привести до повноти покликання та вчинити даром для Церкви.
– 22 травня, вівторок. Складання обітниць с. Марії від Пресвятого Серця.
– 23 червня, субота. Хвороба пана Мартена ускладнилась. Зник з дому на чотири дні.
1889
– 10 січня, четвер. Облучини Терези з участю єпископа Югонена.
– 12 лютого, вівторок. Пан Мартен виїздить із Бюісонне до оздоровчого будинку в Кан.
– Липень. В ермітажі святої Магдалини Тереза отримує благодать єдності з Пресвятою Богородицею.
1890
– Початок січня. Відклали складання обітниць Терези.
– 8 вересня, понеділок. Складання обітниць.
– 24 вересня, середа. Церемонія прийняття вельона Терезою, на якій бракувало присутності її тата.
1891
– З 5 по 18 жовтня. Реколекції, які проводив о. Алексіс Пру. Цей проповідник «від натовпів», від котрого не очікували почути незнайомої для кармеліток науки, був ніби посланий Божим Провидінням для Терези. Завдяки йому підтверджується думка Терези щодо дитячої довіри Богові, котрий як добрий Отець саме цього очікує від своїх дітей.
– 5 грудня, субота. Смерть матері Женев’єви від св. Терези.
– Кінець місяця. Початок епідемії грипу. Тереза отримує дозвіл щодня приступати до Святого Причастя.
1893
– 20 лютого, понеділок. Обрання сестри Агнеси від Ісуса настоятелькою Кармелю. Настоятелькою кармеліток у Лізьє обирають сестру Агнесу – любу Поліну – рідну сестру Терези. Це буде дуже щасливий та творчий період для Терези. За порадою настоятельки глибину свого серця буде виражати у віршах, піснях та сценках написаних на різні урочистості у монастирі.
– За якийсь час після того. Терезу відправляють на допомогу матері Марії де Гонзаг у вихованні дівчат у новіціаті.
1894
– 29 липня, неділя. Смерть пана Мартена в палаці La Musse. Смерть пана Мартена закінчила довготривалу психічну хворобу, болісну, яка впокорювала не лише його самого, а також його доньок, яких спіткали нескромні питання та плітки. Тепер нічого не перешкоджає Селіні, котра до самого кінця опікувалася батьком, вступити до Кармелю. Для Терези це здійснення найбільшого прагнення.
– 14 вересня, п’ятниця. Селіна вступає до Кармелю у Лізьє.
– Кінець грудня. Матір Агнеса від Ісуса радить Терезі записати свої спогади дитинства.
1895
– Січень. Тереза розпочинає у вільний час працювати над редакцією своїх спогадів. Постає так званий Рукопис А. Це момент у житті, що дуже тому сприяв. Відкривши безмір Божого милосердя, та свою «малу дорогу» до святості, краще розуміє сенс всього, що пережила раніше. У цьому світлі описує події свого дитинства. Попри присутність у ньому багатьох болючих моментів ( смерть матері, відхід Поліни та Марії, хвороба і т.д.) тон її спогадів радісний – прославляє Боже милосердя.
– 9 червня, неділя. На урочистість Пресвятої трійці Тереза під час подяки присвячує себе на всепальну жертву милосердній Любові Бога.
– 11 червня, вівторок. Тереза та її сестра Селіна разом промовляють Акт посвячення Милосердній Любові.
– 14 червня, п’ятниця. Під час відправлення хресної дороги Тереза отримує благодать зранення Любов’ю.
– 16 або 17 жовтня. Після того як отримала лист від клерика Бельєра, майбутнього Білого Отця, з 15 жовтня матір Агнеса від Ісуса дає Терезу майбутньому місіонерові за духовну сестру.
1896
– 20 січня, понеділок. Треза віддає матері Агнесі від Ісуса зошит зі своїми спогадами.
– 24 лютого, понеділок. Складання обітниць Селіни ( у згромадженні с. Женев’єви від св. Терези).
– 21 березня, субота. Складний вибір матерії Марії де Гонзаг настоятелькою. Вона скеровує Терезу на працю з новіціатом.
– Ніч з 2 на 3 квітня ( з Великого Четверга на Велику П’ятницю). Перша кровотеча легень.
– 5 квітня, Великдень ( або незадовго після того). Початок внутрішніх переживань подій, які будуть тривати аж до смерті – спокуси проти віри та проти надії.
– 10 травня, неділя. Сон, що стосувався преподобної матері Анни від Ісуса.
– 30 травня, субота. Матір Марія де Гонзаг дає Терезі другого духовного брата отця Адольфа Руллана з Закордонних Місій.
– Перші дні вересня. Тереза під час своїх реколекцій отримує велике світло щодо свого покликання.
– Між 13 та 16 вересня. Лист до с. Марії від Пресвятого Серця.
1897
– 6 квітня, вівторок. Матір Агнеса від Ісуса починає записувати останні слова Терези. Під кінець Великого Посту стан хворої дуже погіршується.
– 2 червня ввечері (близько півночі). Матір Агнеса від Ісуса просить матір Марію де Гонзаг, аби та порадила сестрі Терезі від Дитятка Ісус написати розповідь про своє життя.
– 3 червня, четвер. Матір Марія де Гонзаг радить сестрі Терезі від Дитятка Ісус, щоб розповіла їй про своє монаше життя.
– 8 липня, четвер (ввечері). Тереза залишає свою келію та перебирається до лазарету.
– Перед 11 липня. Закінчується редакція третього автобіографічного рукопису.
– 30 липня, п’ятниця. О 6 годині вечора Тереза отримує таїнство Єлеопомазання.
– 19 серпня, четвер. Останнє Святе Причастя святої Терези.
– 30 вересня, четвер. Близько 7.20 вечора Тереза віддає Богу душу під час екстазу любові.
З посмертного «життя» св. Терези від Дитятка Ісус.
1898
– 7 березня. Єпископ Югонен з Бає, дозволяє віддати «Історії однієї душі» до друку.
– 30 вересня. Перше видання «Історії однієї душі» кількістю 2000 екземплярів з’являється з-під машин друкарні святого Павла у Бар-ле-Дюк.
1908
– 8 травня. На прохання матері Марії Анелі від Дитятка Ісус, настоятельки Кармелю в Лізьє, о. Лемоньє єпископ у Бає, погоджується взятися за Процес сестри Терези від Дитятка Ісус.
1909
– 21 січня. Отець Родрицій від св. Франциска з Паоли, босий кармеліт з Риму став постулатором процесу.
– 28 січня. Єпископ де Тейль в Парижі призначений віце-постулатором.
– 10 лютого. Лист Священної Конгрегації обрядів, який уповноважив о. Лемоньє єпископа у Бає та Лізьє розпочати Процес через пошук та дослідження записів Слугині Божої.
– 6 вересня. На кладовищі у Лізьє, перша ексгумація та перенесення мощей Слугині Божої, які до того часу знаходилися просто в землі, до мурованої гробниці у тій самій частині кладовища.
1911
– 12 грудня. У каплиці духовної семінарії у Бає урочисто закрито першу частину процесу ординарія.
1912
– 10 грудня. Декрет у Римі, який підтверджує записи Слугині Божої.
1915
– 17 березня. У Бає розпочалося прослуховування свідків в Апостольському процесі.
1917
– 9 та 10 серпня. Повторна ексгумація та офіційний огляд тіла Слугині Божої на кладовищі у Лізьє.
– 30 жовтня. У катедрі в Бає, урочисте закриття слухань в Апостольському процесі.
1919
– 22 вересня. У Римі, декрет, який надав повноваження для початку досліджень щодо героїзму чеснот. Перед тим як пройде п’ятдесят років після смерті Слугині Божої, як того вимагає канонічне право.
1921
– 14 серпня. Оголошення декрету про героїзм чеснот преподобної Слугині Божої, Сестри Терези від Дитятка Ісус та промова Папи Бенедикта XV про духовне дитинство.
1923
– 11 лютого. Оголошення декрету, що підтверджує чуда, які представлені для беатифікації та промова Папи Пія XI.
– 19 березня. Оголошення декрету “de tuto”, яким заявлено, що можна приступити до беатифікації, та промова Папи Пія XI.
– 26-27 березня. У Лізьє, перенесення з кладовища до каплиці та огляд мощей преподобної Терези від Дитятка Ісус.
– 29 квітня. Урочисте оголошення беатифікаційного бреве преподобної Терези від Дитятка Ісус у храмі Святого Петра у Римі.
– 30 квітня. Блаженну оголошують Покровителькою місій та місіонерів згромадження босих кармелітів.
– 28-30 квітня. Урочистий трідіум у Лізьє, котрий очолює кардинал Віко, папський делегат.
– 15 червня. Рескриптом Святішого Отця Блаженну проголошено покровителькою новіціату згромадження кармелітів.
– 25 липня. Святіший Отець Пій XI надає свій дозвіл для повторного відкриття процесу канонізації.
1925
– 19 березня. Оголошення декрету, який підтверджує чуда представлені для канонізації на промова Святійшого Отеця Пія XI.
– 29 березня. Оголошення декрету de tuto, який затверджує, що можна приступити до канонізації, промова Папи Пія XI.
– 17 травня. Урочиста канонізація у базиліці Святого Петра у Римі. Оголошення та промова Папи Пія XI.
– 29 липня. Бреве Папи призначає святу покровителькою справи св. апостола Петра.
– З 24 по 30 вересня. Урочистості у Лізьє. «Золота Троянда», яку поблагословив та пожертвував Пій XI, клав у руки святої кардинал Віко, папський легат.
1927
– 17 травня. Відкриття статуї святої Терези від Дитятка Ісус у садах Ватикану.
– 13 липня. Декрет, яким проголошено, що свято святої Терези від Дитятка Ісус потрібно відзначати в усій Католицькій Церкві 1 жовтня кожного року.
– Листопад. Пій XI затвердив проєкт будівлі базиліки у Лізьє присвяченої вшануванню святої Терези від Дитятка Ісус та благословив добродіїв.
– 14 грудня. Декрет Папи, яким проголошено, що свята Тереза від Дитятка Ісус є покровителькою усіх місіонерів, чоловіків, жінок та місій, які існують в усьому світі на рівні із святим Франциском Ксаверієм.
1994
– 2 березня. Підписання Декрету про героїзм чеснот батьків св. Терези.
1997
– 19 жовтня. Надання титулу Вчителя Вселенської Церкви Йоаном Павлом II: «Виконуючи прохання багатьох Братів у єпископстві та багатьох вірних з усього світу, звернувшись до Конгрегації в справах святих та думки Конгрегації Віровчення щодо значущості доктрини, після довгого та розважливого обдумування, повнотою апостольської влади оголошую св. Терезу від Дитятка Ісус та Пресвятого Обличчя, Діву, Вчителем Вселенської Церкви. В ім’я Отця і Сина і Святого Духа».