Перейти до вмісту

Матір Божа Бердичівська (частина 7)

  • від

У сьомій частині ікони Матері Божої Бердичівської ми згадаємо православну версію історії ікони Матері Божої Бердичівської, що виникла у ХVIII ст. А на завершення ви дізнаєтеся про історію сучасної ікони Mатері Божої Бердичівської, що знаходиться в церкві св. Миколая в Бердичеві (тобто тут існують дві святині!).

«Історія ікони бере свій початок від козацьких часів, коли образ явився козаку Тишку. Це сталося у славному місті Бердичеві Житомирської області, яке відоме з 1546 р. Для цього образу козак згодом збудував храм і назвав його іменем архангела Михаїла. Поляки, намагаючись викрасти ікону, підпалили храм. Проте чудотворне зображення Божої Матері вдалося врятувати, його було перенесено до монастиря Боcих Кармелітів, який і досі існує в місті. На сьогодні це – велична ікона Божої Матері в позолоті з коштовним камінням, прикрашена золотим вінцем і короною з діамантами, подарованими Папою Пієм IX».

Так описують свою версію історії ікони МБ Бердичівської православні.

Але неможливий той факт, щоб ікону відібрали у православних, бо, по-перше, в давньоруському та російському іконописі відсутній такий тип ікони Божої Матері. Вона привезена з Рима, а за декілька століть в дещо зміненому вигляді з’явилася в православній церкві.

Версія, про яку йтиметься нижче, запозичена з графіки Теодора Раковецького.

По-друге, ікона подарована Янушем Тишкевичем для кармелітського костелу у 1642 р., датується XVI-XVII ст., і створена вона на основі образу Матері Божої Сніжної з храму Санта-Марія-Маджоре у Римі (з якого можна було робити копії зі згоди Папи Пія V лише від 1568 р.). Тому вона не може походити з І половини XVI ст., а тим паче ще раніше. 

По-третє, після зникнення ікони в 1941 р. образ Божої Матері, написаний у 1991 р., має корони, котрі благословив Папа Йоан Павло II (а не Пій IX!!!) у 1997 р., і коронована 19 липня 1998 р. єпископом Яном Пурвінським.

Розширена версія МБ Бердичівської, що зֹ’являється у православній іконографії, була поширена у XVIII ст. на основі гравюри Теодора Раковецького, діяльність якого пов’язана з кармелітами і друкарнею «Фортеця Пресвятої Діви Марії» у Бердичеві). Саме цю копію готували до коронації у 1756 р. Матір Божа з Дитятком на півмісяці сидять на вежі, прикрашеній хоругвами (два бойових знамена з Білим орлом та Литовською Погонею) та різними військовими атрибутами алебардами, мечами, щитами, бубнами та гарматами. У нижній частині цієї квазі-фортеці, на розписаному цоколі якого  намальована ціла композиція, гравер наніс зображення костельно-монастирського комплексу з висоти пташиного польоту. Його обрамляє картуш у стилі рококо. 

Копії ікони, що знаходяться у музеях та православних церквах Росії (Санкт-Петербург, Ісаково, Москва), України (Житомир, с. Гадзинка) та Білорусі (Острогляди, Субати) з часом втратили польські та католицькі символи: білий орел на хоругві став чорним двоголовим, Матір Божа з Дитятком вже не сидить на півмісяці, кармелітський костельно-монастирський комплекс набув образу православної церкви. В першому варіанті напис на іконі переказує розмову монаха Досифея з Богородицею під час об’явлення. Запитання святого: «Пані, що маю робити, аби звільнитись від муки?» – та відповідь Божої Матері: «Дотримуйся посту, не їж м’яса, часто молись, і спасешся від муки». Натомість в інших варіантах із часом з’являються св. Олександр Невський (ліворуч) і св. Юрій (праворуч), а біля основи вежі-фортеці цитата з Біблії (Пісня пісень 4,4), що стосується, ймовірно, прикраси на шиї Марії: «Твоя шия, як вежа Давида, збудована; тисячу щитів на ній повішено, всю зброю мужніх». 

Із останньою версією пов’язана ікона МБ Бердичівської, написана Мирославом Ясельським у 2012 р. Вона знаходиться у церкві св. Миколая у Бердичеві. Проте існують сучасні версії, схожі на давній (до 1941 р.) зразок або на теперішній образ, що знаходиться у бердичівському монастирі кармелітів (наприклад, копія Наталії Козловської).

Отець Павло Ферко OCD