Францишек Палау і Кер народився в Айтоні біля Леріди, Іспанія, 29 грудня 1811 року. Протягом 1828-1832 рр. здобув теологічну освіту. Виявивши в собі покликання до чернечого життя, вступив до Кармелю. У тяжкі для іспанської Церкви часи переслідувань склав обіти, будучи готовим до мучеництва. У 1835 році залишив разом зі своїми братами по вірі підпалений революціонерами монастир і більше туди не повернувся. Рукоположення у Священство прийняв у 1836 році. Відданий був молитві й періодичному самітницькому життю, а також апостольській справі, особливо духовному керівництву. Бог обдарував його особливою любов’ю до таємниці Церкви, для якої невтомно проповідував місію народу, засновуючи «Школу цноти» і поширюючи молебень до Марії. Заснував також кілька релігійних родин. Він помер у Таррагоні 20 березня 1872 року. Папа Римський Йоан Павло ІІ беатифікував його у 1988 році.
Літургійний спомин
7 листопада