Виховання до молитви

 Виховання до молитви

 о. Олег Кондратюк OCD

 

Вступ

 Цією конференцією розпочинаємо цикл занять для осіб, зацікавлених тематикою молитви. Щораз більше доводиться зустрічати осіб, які прагнуть глибшого молитовного життя. Ці люди вже регулярно моляться і засмакували плодів молитви. Вони мають реальний досвід того, як молитва змінює їхнє життя. Тому ці особи хочуть більше пізнавати про молитву і готові навіть служити своєю молитвою іншим. Зокрема, з таким проханням нещодавно звернулася до нашого бердичівського санктуарію дияконія молитви руху «Світло-Життя» Києво-Житомирської дієцезії. Цілі, які вона ставить перед собою можна виразити трьома словами: ВИВЧАТИ, МОЛИТИСЬ, СЛУЖИТИ.

 ВИВЧАТИ – означає глибше вивчати науку про молитву.

 МОЛИТИСЬ – означає застосовувати на практиці вивчене.

 СЛУЖИТИ – означає займатися апостольством молитви. Під апостольством молитви розуміємо популяризацію знань про молитву, служіння іншим своєю молитвою, оживлення різних молитовних ініціатив в своїх середовищах, заохочення  більшого числа людей до молитви, тощо.

 В цій першій конференції представимо деякі думки з навчання Слуги Божого кс. Бляхніцького (пор. ks. Franciszek BlachnickiPanie, naucz nas modli? si?” (2)), який стояв біля витоків вищезгаданого руху. Матеріал конференції буде корисним також і для всіх осіб, які зацікавлені розвитком особистої молитви та служінням молитвою для інших.

1.   Виховання до молитви.

 Кс. Бляхніцький говорив, що потрібно розрізняти виховання до молитви і навчання когось читати молитовні формули. Часом наше «виховання до молитви» нагадує саме навчання інших гарно читати молитовні тексти. Таке навчання молитви не можна назвати справжнім вихованням до молитви. Молитва – це зустріч осіб. Виховання до молитви – це виховання, яке має допомогти пережити час молитви, як справжню зустріч з Богом. Християнська молитва суттєво відрізняється від молитви, властивої для натуральної релігії. Для християнської молитви характерні наступні риси: теоцентризм, христоцентризм і пневматоцентризм. Літургійна молитва, яка залишається для християн прикладом вірної молитви, виростає з біблійної традиції і завжди є скерована аd Patrem per Filium in Spiritu Sancto, цебто до Отця через Сина у Святому Духові. Таку тринітарну структуру має християнська молитва.

  Аd Patrem (до Отця)

 Де розпочинається наша молитва? В християнській молитві «пунктом виходу» молитви є запрошення Бога Отця. Це Він перший проявляє ініціативу і промовляє до нас.

 Для натуральної релігії характерним є зворотній порядок. Тут молитва є антропоцентрична. «Пунктом виходу» для такої молитви є потреби людини. Людина має певні потреби,  відчуває загрози зі сторони навколишнього світу і тому починає шукати допомоги. Така молитва має багато рис магічної релігійності. Врешті-решт йдеться про те, щоб змусити надприродні сили служити людині. В антропоцентричній молитві людина хоче схилити Бога до того, щоб Він прийняв і виконав її прохання. Фактично людина хоче з Бога зробити знаряддя для виконання своєї волі, підпорядкувати Його собі. Християнська молитва, навпаки, повинна мати протилежні тенденції. В кожній молитві повинен міститися елемент підпорядкування себе Божій волі.

 Якщо Бог є «пунктом виходу» нашої молитви, тоді логічно випливає з цього, що розпочинатись молитва має зі слухання Слова Божого. Це Бог своїм Словом надихає нас і запрошує до діалогу з Собою. Наша молитва стає відповіддю на Його запрошення. Якщо справа виглядає таким чином, тоді стає зрозумілою необхідність виховання до молитви. Візьмемо для прикладу конкретне прохання про оздоровлення. Розпочати таке прохання можна було б з читання біблійного уривку про те, як Господь оздоровив якусь особу. Розважаючи над цим уривком, можна збудити в собі більшу віру в Божу допомогу. Далі, незважаючи на сильне бажання бути оздоровленими, усвідомлюємо собі, що Бог краще знає, що нам потрібно. Тому у своїй молитві виражаємо покірне прийняття волі Божої в дусі молитви Господньої: «нехай буде воля Твоя». Такий підхід закорінений у глибокому переконанні, що Бог є любов. Як бачимо, виховання до молитви вимагає якнайчастішого поєднання молитви з читанням і слуханням Божого Слова. Таке вплітання слів Святого Писання до наших молитов, здатне з часом в правильному напрямку сформувати наше спілкування з Господом.

  Per Filium (Через Сина)

 Христоцентризм молитви – це не лише звернення до Христа у своїх молитвах. Передусім, це означає долучитися до молитви самого Христа. В Євангелії ми часто зустрічаємо заохочення до молитви в імя Христа. В біблійній мові це означає молитись у єдності з Христом; переймати в Ісуса відношення, яке Він мав до Отця; вчитися від нашого Спасителя, Його способу мислення. Наша молитва є продовженням молитви Христа. Біблія часто називає Церкву Нареченою Агнця. Це означає, що між нами і Христом повинні нав’язатися стосунки взаємної любові, як між нареченою і нареченим.

  In Spiritu Sancto (У Святому Дусі)

 Молитва повинна мати пневматоцентричний характер. Це означає, що вона має бути в Дусі Святому. Святий Дух є тим, хто в нас молиться. Це Він надихає нас до молитви, Він творить молитву і є нашим внутрішнім Вчителем молитви.

 2.  Школа молитви в русі «Світло-Життя»

 У русі «Світло-Життя» кс. Бляхніцький пропонує конкретні напрямки виховання до молитви. Зокрема.

 Літургія

 Літургія є фундаментальною школою молитви. В ній ми зустрічаємо сплетіння різноманітних форм молитви.

 Моменти тихої молитви

 Для виховання у молитві варто використати передусім моменти тиші під час літургії і заповнити їх особистою молитвою. Першу таку нагоду зустрічаємо під час акту покаяння. Добре було б, щоб головний целебранс робив коротку паузу після заклику до покаяння і початком спільного визнання гріхів: «Сповідаюся Господу Богу ….». Під час цієї тиші потрібно визнати свою гріховність перед обличчям Святого Бога і збудити в собі акт скрухи.

 Перед молитвою колекти передбачена є також коротка пауза після слів: «Молімося». В цей час, кожен з присутніх оживляє у своєму серці той намір, з яким прийшов помолитись під час літургії. Пізніше священик в молитві колекти збирає всі молитовні інтенції присутніх і представляє їх Богові.

 Після читання Євангелії або після проповіді священик може сісти в крісло головного целебранса. Тоді наступає знову момент тиші, який можемо ефективно використати. Момент тиші є дуже бажаний після прийняття Святого Причастя. Ці хвилини тиші – це цінний скарб для всіх учасників літургії. Їх не потрібно боятися. Навпаки, їх потрібно старатися заповнити особистою молитвою.

 Молитва вірних

 Молитва вірних повинна бути продовженням літургії Слова і бути тематично пов’язаною з біблійними читаннями і проповіддю. Якщо читання, проповідь і молитва вірних творять одну цілість, тоді ясно видно, що наша молитва є відповіддю на Боже Слово. В цьому випадку виразно підкреслено теоцентризм молитви.

 Якщо ми будемо кожну нашу літургію намагатися перетворювати в діалог з Богом, тоді звичайна меса перетвориться для нас в потужний засіб виховання до справжньої молитви

 Розарій

 Важливим засобом виховання до молитви може стати розарій. Істотною справою в розарійній молитві є впровадження людей в молитовне розважання таємниць історії спасіння. В цьому сенсі розарій є теоцентричною молитвою. Однак, поєднання усної молитви з медитаційним розважанням таємниць історії спасіння часто є важким завданням. Багато осіб, молячись розарій, мають велике розсіяння думок і почуттів. Кс. Бляхніцький пропонує наступну методику розарійної молитви. У молитві «Радуйся Марія» він пропонує після слів «плід лона Твого Ісус» додати своє власне звернення. У цьому випадку друга частина молитви, яка починається словами: «Свята Марія, Матір Божа ...» пропускається. Приклад. Розважаючи тайну Зіслання Святого Духа можна додати: «... благословенний плід лона Твого Ісус, який після свого Воскресіння і Вознесіння зіслав на Апостолів Святого Духа». Чи не буде така зміна ображати Божу Матір? Ні! На закінчення десятки він пропонує помолитись «Радуйся Марія» традиційним способом і цим самим передати через руки Божої Матері всі наші молитви Богові. Крім того, спонтанні додатки можуть торкатися також розважання життя Марії. Прикладом може бути наступне звернення: «... благословенний плід лона Твого Ісус, який Тебе, Маріє, наповнив Святим Духом». Новий спосіб проведення розарієвої молитви не стоїть у протиріччі з навчанням Церкви і тому його можна рекомендувати для її оживлення.

 Біблійна група

 Біблійна група – це зустріч з Божим Словом, яке має формувати наше щоденне життя. Біблійна група теж може стати чудовою школою молитви. Під час проведення оаз використовують методику V?steras. Полягає вона на тому, що учасникам роздається вибраний текст зі Святого Письма. Протягом деякого часу вони роздумують над ним у мовчанні. Коли в них народжуються нові думки чи почуття під час роздумів, вони ставлять на полях один з трьох символів. Використовується три символи: знак запитання, знак оклику і стрілка. Знак запитання ставлять, коли щось незрозуміло, знак оклику, якщо біблійний вірш приносить якесь просвітлення, торкає серце. Стрілку ставимо тоді,  коли учасник відчуває, що Бог через конкретне Слово скеровує до нього особисте послання, спонукає до певних дій. Після таких роздумів наступає розмова. Спочатку ведучий групи запитує, хто поставив знак запитання і чому. Потім група обговорює незрозумілі місця з даного фрагменту. Далі ведучий питає про знаки оклику і наступає ділення тим, що торкнуло учасників. В залежності від ступеня знайомства групи можна перейти до ділення особистим словом від Бога до кожного, або ж пропустити цей пункт зустрічі.

 Група ділення Божим Словом

 Ділення Божим Словом є прекрасною і випробуваною методикою. Починається зустріч з молитви до Святого Духа. Потім читається біблійний уривок і деякий час група роздумує над фрагментом в тиші. Далі наступає ділення думками і відчуттями, які розбудило в серцях учасників почуте Слово. Тут немає місця для дискусії над Словом Божим, але відбувається лише ділення, згідне з правилами ділення (див. додаток). Такого типу зустрічі є доброю школою молитовного читання Святого Письма.

 Спонтанна молитва

 Під час біблійних груп та груп ділення Божим Словом, велику роль відіграє спонтанна молитва. Кожний з учасників може вільно включитися в молитву прослави, подяки, прохання, перепрошення і висловлювати свої думки і відчуття вголос перед всією групою. Група приєднується до індивідуальних закликів окремих учасників і разом заносить молитви до Бога.

 Намет зустрічі

 Намет зустрічі – це форма індивідуальної молитви. Мойсей зробив намет поза табором, в якому жили ізраїльтяни, і кожен день ходив туди, щоб зустрітись з Богом віч-на-віч (Вих 33,11). Також кожен з народу, «хто шукав Господа, виходив до намету, що був поза табором» (Вих 33,7). Практика намету зустрічі полягає в тому, щоб знайти собі самітне, спокійне місце, де можна було б зустрітись наодинці з Господом. Звичайно, на цю зустріч йдуть зі Святим Письмом, через яке найчастіше Господь до нас промовляє.

 Намет зустрічі – це не що інше, як одна з форм стародавньої практики Lectio Divina. В кармелітській традиції ми вживаємо термін «внутрішня молитва».

 

Закінчення

 Представлені вище засоби до виховання у молитві є певними дороговказами, за якими варто йти у школі молитви. Зокрема, хотілося б звернути увагу на два з них: літургія і внутрішня молитва. Поглиблення знайомства з літургією допоможе нам оживити нашу молитву під час Святої Меси. Вивчення тематики внутрішньої молитви напевно спричиниться до значного поглиблення нашого особистого спілкування з Господом.

 

ДОДАТОК - ПРАВИЛА  ДІЛЕННЯ

 

 

Група дискусійна

 

Група ділення

 

1

 

2

 

3

 

4

с

 5

 

6

 

7

 

 

 

8

 

9

 

10

 

11

 

12

 

13

 

14

 

15

 

16

 

17

 

18

 

19

 

 20

 

* сідай рівно, дивись навколо

 

* розстав стільці, щоб було багато місця

 

 * говори гучно, з переконанням

 

* будь готовий додати щось до висловлювань іншихм

 

 * роби коментарі

 

* спробуй поправити іншого, допоможи йому

 

 * коли зацікавлений - тоді слухай, в протилежному випадку не звертай уваги на висловлювання інших

 

 

 * говори в загальний спосіб: "люди", "всі", "ми"

 

* говори про правила, ідеї

 

* говори про теорію

 

* тема приємна, не дуже глибока

 

* можна оцінювати те, що сказали інші

 

* спробуй прихилити інших до свого погляду

 

* можна творити партії

 

* можна жартувати і вільно розмовляти

 

* говорить холодний розум

 

* почуття мовчать

 

* дискусія залишається на теоретичному рівні

 

* можна відходити від теми

 

* мета дискусії - дійти до спільної думки або підкреслити різницю

 

* наблизься до інших, нахились

 

* постав стільці один біля одного

 

* говори тихо

 

* не відповідай тому, хто говорив перед тобою

     

 * слухай інших

 

* не давай порад

 

* слухай з пошаною

 

 

* говори конкретно про себе: "я"

 

* ділись тим, що сам пережив

 

* говори про зв'язки між особами

 

* тема перетворює моє серце

 

* нема доброго чи поганого висловлення

 

 * спізнай більше самого себе

 

* кожен стоїть сам перед Богом

 

* ділення є глибоке і особисте

 

* говорить серце, воно стає в світлі Божого слова

 

* відчувається емоційне тепло між учасниками ділення

 

 * учасники відчувають духовну боротьбу один за одного

 

 * тримайся тексту, над яким молишся

 

* у разі різних думок не треба випрацьовувати спільної, кожен може залишитися при своїй