Кармелітський скапулярій: фартушок Марії

Кармелітський скапулярій: фартушок Марії

Моніка Біалковська, «Przewodnik Katolicki» /  DEON.pl

 

Це таке непоказне. І таке непрактичне. І таке невчасне. Хотілось би спитати – навіщо комусь скапулярій у наші часи? Але, може, саме сьогодні він і потрібний?..

Непоказний – бо звичайний малий медальйон. Або образочок на шматку полотна, на довгій стрічці. Інколи можна побачити, як вона вибивається з-під сорочки. Непрактичний – бо згубити легко, і носити треба на шиї, а не десь у домі повісити, щоб зручніше… І несучасний, бо зараз модно підбирати не тільки одяг, щоб усе пасувало, а й прикраси. Кожний перстеник і сережка старанно продумані «в образ». Ну й куди тут скапулярій? Може, священикові під колоратку, але ж не молодій людині!

  Не наблизився

 Однак варто познайомитися і подружитися зі скапулярієм. А щоб його зрозуміти, варто почати від початку. Або принаймні від однієї історії про св. Йоана Марію Віаннея, святого арського пастиря. Він мав дар читати в людських серцях, бачити в них дію і Бога, і сатани. Одного дня прийшла до його сповідальниці великосвітська дама, якій о. Жан-Марі пригадав недавній бал і молодого чоловіка, що був там героєм дня. Дама визнала, що й справді страшенно хотіла з ним танцювати, і заздрила іншим жінкам, які з ним розважалися, – бо він її постійно оминав у запрошеннях. Нагадав їй священик і те, що їй самій здалося галюцинацією: як той молодик виходив із залу, під його ногами вона побачила дві смуги полум’я. «Отож, дочко моя, тим молодиком був сатана, – пояснив арський пастир. – Хто з ним танцював, ті вже засуджені або на шляху до засудження. А що до тебе він не підійшов, це завдяки скапулярію, який ти носиш, і, маючи побожність до Пресвятої Діви, вважаєш його своїм надійним захистом».

 Дама (а власне, ще молода дівчина), якій о. Йоан Марія показав могутність скапулярію, вступила в монастир. Однак це зовсім не обов’язковий результат, бо скапулярій – хоч і має орденське походження – призначений також і для мирян.

  Чернечий фартух

При початках свого існування скапулярій був звичайним фартухом, що його монахи надягали поверх габітів, аби не забруднитися під час роботи (монахи не тільки моляться!). Чорний скапулярій носили цистерціанці на своїх білих габітах; він і понині є частиною бенедиктинських, домініканських чи паулінських габітів. Складається з двох довгих прямокутних шматків матерії, зшитих на плечах, з вирізом для голови. До середини ХІІІ ст. насправді був фартухом, але потім сталося щось, що діаметрально змінило значення цього банального на вигляд шматка тканини.

Один Симон, точніше Саймон, прозваний Стоком (англійською – стовбур, пень), бо провадив своє пустельницьке життя у порожнистому стовбурі дерева, був вибраний кармелітами, в Англії сущими, своїм Генеральним настоятелем. Становище ордену було в його часи нелегке: кармелітів сприймали як чужих, а монаший Устав, якого дотримуватися монахи мусили обов’язково, не відповідав умовам життя на новому місці – в Англії, куди кармеліти перебралися зі Святої Землі під тиском історичних обставин. Симон Сток намагався реформувати орден, але все вказувало на те, що кармелітам загрожує ліквідація. Тоді то нещасний Генеральний настоятель почав гаряче молитися до Марії про врятування ордену. Він волав: «Квітко Кармелю, прекрасний Винограднику, тільки Ти, Сяйво Небесне, є Вічною Дівою! О Матір тиха, прекрасна, як зоря, для кармелітів, дай привілеї нам, о Зірко Моря!»

У ніч із 15 на 16 липня 1251 р. Марія об’явилася Симонові й подала йому скапулярій, який відтоді мав бути знаком Її опіки. Симон почув: «Улюблений сину! Прийми Скапулярій твого ордену, привілей для тебе і кармелітів. Хто в ньому помре, не зазнає вогню вічного. Ось знак спасіння, порятунок у небезпеках, завіт миру і вічного зобов’язання».

Симон Сток швидко переконався, що Марія казала правду. Коли він, згідно з Її дорученням, подався до Рима, аби клопотатися про стабілізування ситуації ордену кармелітів у Європі, Вона сама показала, що дотримується обіцяного: Папа Інокентій IV скерував до єпископів листа, в якому доручав їм турботу про Орден Пресвятої Діви Марії з Гори Кармель.

 Шата царів і Папи

Чому саме скапулярій Марія обрала знаком своєї опіки? Чому ним стала частина одягу, до того ж не надто «благородна», всього лише захист від бруду? Тут немає нічого випадкового, а символіка скапулярію глибока. Достатньо пригадати Ісуса, з якого ангел знімав брудний одяг, що символізував гріх, і вдягав його у «прекрасні шати» (пор. Зах 3,1-4). Або апостола Павла, який писав, що християнин має надягнути зброю воїна Христового (див. Еф 6,14). У стародавньому Римі через надання людині нового одягу її приймали до нового стану, а коли імператор брав у свою власність (або під свою опіку) якусь будівлю, то на її зовнішній стороні вивішували його вбрання. Отож нічого дивного, що Марія також вибрала одяг як знак, аби люди могли довіритись Її опіці і щоб Вона в такий спосіб особливо чувала над ними.

Завдяки рішенню Марії та позиції Симона Стока скапулярієва побожність стала розвиватися. Скапулярій – у мініатюризованому вигляді, як шматочки тканини, з’єднані тасьмою, – стали приймати не тільки монахи, а й миряни, для яких поставали Братства скапулярію. Про цей знак Марії проголошувано проповіді, його носили королі – наприклад, королева Ядвіга і Владислав Ягайло. З плином століть побожність залишилась живою, і найкращий приклад цього – блаж. Йоан Павло ІІ, на чиїх фотографіях, зроблених у клініці Джемеллі незабаром після замаху на нього, видніє на шиї шматочок коричневої стрічки від скапулярію.

 Вона обіцяла

Медальйон на заміну полотняного скапулярію затвердив 1910 року Папа Пій Х. Про це просили шахтарі-гірняки, бо за їхніх умов праці тканина дуже швидко зношувалася. На медальйоні зображено з одного боку Пресвяте Серце Ісуса, а з іншого – Діву Марію. Аби прийняти скапулярій, спершу потрібно щиро прагнути ввірити Їй себе і наслідувати Її своїм життям. Носити його можуть миряни, священики і богопосвячені особи, дорослі й діти, які вже можуть зрозуміти його значення. Сам обряд прийняття скапулярію має відбуватися у стані освячуючої благодаті, а надягнути його людині (тобто прийняти її під скапулярій) може тільки священик або диякон.

Скапулярій чинить чуда в житті людини, але він не є сам по собі «білетом у рай». Ідеться про обітницю, яку Марія дала людям, і яку готова виконати – за умови готовності та сприяння самої людини. Хто побожно носитиме святий скапулярій, того душею і тілом Марія опікуватиметься за життя і в годину смерті. Хто збереже у житті, схований під скапулярій, свою чистоту відповідно до стану свого життя, того Марія визволить із чистилища в першу суботу по смерті. І той, хто перебуває під Її плащем, матиме участь в усіх молитвах, Месах, постах і заслугах кармелітів.

Варто довіритися Матері Святого Скапулярію?  

Варто.